Пливуть літа, як дим у безвість хмуру,

І двічі жить на світі не дано.

Дивіться ж, діти, не скривдить душу

Й опалене війною Знамено.

Живіть собі без кривди, без тривоги,

Свободою втішайтесь, як орли,

Та честь дідів не затопчіть під ноги,

Щоб ваші діти щасливо жили!!!

       Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом.

73  роки минуло з того часу, як відгриміли останні бої за визволення нашого міста… Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові покоління. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас в залах музеїв із сторінок книг; її мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.

В святковій програмі взяли участь учні та творчі колективи всіх загальноосвітніх закладів мікрорайону ПГЗКа та ЦДЮТ «Мрія». На захід були запрошені представники Інгулецької районної ради ветеранів.   Були згадані історичні події часів другої  світової війни. Історичні довідки та емоційні пісні  торкнули душі всіх присутніх. 

Традиційні зустрічі з ветеранами війни і праці стали  необхідним джерелом людяності, небайдужості, правдивістю та постійним духовним зв’язком мінливих поколінь.