Це невелике, але чисте, зелене і таке затишне місто вразило всіх своєю архітектурою, історичною та культурною спадщиною, адже саме з Полтавою пов’язані Панас Мирний та  І. Котляревський, В. Короленко й М. Гоголь, Раїса Кириченко і навіть Андрій Данилко. Тому напередодні Свята слов’янської писемності й мови символічним стали відвідини міста, яке дало українській культурі яскравих митців.

Побувавши в літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного, вчителі відчули дух старовини, занурилися в атмосферу натхненної праці й творчого піднесення видатного українського письменника.

Не менш цікавою стала екскурсія до музею-садиби І. Котляревського. Справжній український колорит, народні традиції й звичаї  - усе тут полонить душу небайдужого відвідувача. І ніби поринаєш услід за екскурсоводом у світ славетної «Енеїди», мандруючи з «парубком моторним» Енеєм, чекаєш на зустріч з поетичною дівчиною Наталкою з драми «Наталка Полтавка».

А потім був і  музей В. Короленка, і музей полтавської битви, і церква у мальовничому селі Диканька, яку так любив Микола Гоголь.

Але найяскравіші враження залишилися після відвідування Музею гончарства у с. Опіщнє, де під відкритим небом створено справжню майстерню, у якій народжуються шедеври гончарного мистецтва. Музей поєднує в собі й традиційні вироби з глини: миски, горщики, куманці, глечики, - і витвори фантазії сучасних гончарів із усіх куточків України, які несуть у собі глибокий філософський зміст.

Справжньою несподіванкою для всіх став Музей весілля, у якому не тільки можна побачити традиційне хатнє начиння, рушники та знаряддя праці, але й узяти участь в обрядовому дійстві «Козацьке весілля», де молодий і молода, дружки й бояри, свашки й світилка запросять шановних гостей «на хліб, на сіль, на весілля».

Ось так гостинно зустрічала Полтава, щиро запрошуючи відвідати й наступного разу. Отож і починаєш розуміти, що краще мати синицю в руках, ніж журавля в небі. Поки хтось плекає утопічні мрії про закордонні подорожі, ми пізнаємо Батьківщину.